При інтенсивному способі кожен цикл культивування триває 3 - 4 місяці. Перевага цього способу культивування, що проводять у приміщенні з регульованим мікрокліматом, полягає в тім, що його можна вести цілий рік. Субстратом для вирощування сіі-таке при цьому способі є суміш тирси різних порід дерев з добавками рослинного походження: зерно, висівки та ін. Вирощування можна проводити в різних культиваційних приміщеннях.
Як приміщення для вирощування гриба сіі-таке можуть бути використані підвали і напівпідвали нежилих будинків, бомбосховища, овочесховища, складські приміщення, приміщення ферм, що не використовуються. Основні вимоги до цих приміщень: гарна тепло- і вологоізоляція, наявність вентиляції, електроенергії і водопостачання. Висота приміщень повинна бути не менш 2,5-3 м, площа - не менш 50 м2, для комерційного виробництва - не менш 100-300м2. Поверхня стін і підлога повинні мати водовідштовхувальне покриття. Стіни можуть бути пофарбовані олійною фарбою чи облицьовані плиткою, підлога бетонна чи покрита плиткою. Повинні бути створені умови для зтоку води після поливу.
При установці світильників необхідно враховувати, що в камері плодоносіння вологість повітря буде складати 85-90%. Вирощування сіі-таке може відбуватися по одно- і двозональній системі.
При однозональній системі вирощування ріст міцелію і плодових тіл сіі-таке відбувається в одному приміщенні. У цьому випадку необхідно мати системи регуляції температури, вологості і вентиляції (температура 10-25°С, вологість 75-92%, вентиляція 1-4 об'ємів у годину), а також освітлення, достатнє для росту плодових тіл (100-300 люкс/година протягом 8-12 годин у день).
При двозональній системі вирощування ріст міцелію і плодових тіл відбувається в різних приміщеннях, У цьому випадку в приміщенні для росту міцелію можна мати лише робоче освітлення, підтримувати вологість - 60-75%, температуру 20-24°С, обсяг вентиляції - 1-2 об'єму повітря на добу. У приміщенні для росту плодових тіл повинна бути вентиляція (до 4 об'ємів повітря на годину), вологість повітря на рівні 85-92%, температура 10-20 0С.
Тирса є основним компонентом субстрату для сіі-таке. Найчастіше для вирощування сіі-таке використовують тирсу широколистянних порід дерев: дуба, клена, бука, вільхи, берези й ін. Тирса складає 60-90% від загальної ваги сухого субстрату. Можна використовувати тирсу і хвойних порід дерев, але змішуючи їх з листяними. Краще, якщо смолисті речовини з тирси хвойних порід будуть вилучені шляхом замочування в розчині соди або зруйновані під впливом окислювання у випадку тривалого (протягом 1 чи більш років) збереження на відкритому повітрі.
Рослинні добавки включають у субстрат для вирощування сіі-таке з метою збільшення швидкості росту і врожайності . Вони поліпшують живильні властивості субстрату, його фізичну структуру. Живильні властивості в основному зв'язані зі змістом азоту і легкодоступних вуглеводів. Однак занадто високий вміст азоту гальмує плодоносіння. Вміст азоту в субстраті 0,5% сприяє максимальному врожаю сіі-таке. Збільшення вмісту рослинних добавок у субстраті для вирощування сіі-таке (до 30%) призводить до великих врожаїв, однак збільшується і ризик інфікування цього субстрату сторонніми мікроорганізмами. У цілому, кількість добавок, що збагачують, залежить від технологічного рівня виробництва сіі-таке. Чим менший фон інфікованості в приміщенні, тим більший відсоток добавок до субстрату можна використовувати. Як живильні добавки використовують в основному зерно злаків та висівки. Для підвищення кислотності субстрату ( до 5,0) використовують крейду.
Обробку субстрату можна проводити в автоклаві чи тунелі, побудованому по типуі тунелю для пропарювання компосту для печериць. Стерилізація в автоклаві дасть кращі результати. Необхідною умовою одержання високих врожаїв екологічно чистих плодових тіл сіі-таке є дотримання технології вирощування, високоякісний посівний міцелій, ретельне дотримання чистоти в приміщеннях для культивування.
Підготовка субстрату - це найбільш відповідальний етап, від якого у великою мірою залежить успіх вирощування. Його потрібно проводити в спеціальному приміщенні. Вам треба запастися придатними субстратами і зберігати їх протягом зими в сухому сараї чи під навісом. Вони не повинні бути цвілими. Найбільш розповсюдженим субстратом для інтенсивного культивування сіі-таке є суміш дубової тирси із зернами вівса (4:1). Тирсу заливають гарячою водою на 8 - 12 годин. Зерна вівса замочують окремо в холодній воді також на 8-12 годин. Потім воду зливають і обидва компоненти змішують. Зайву воду видаляють. Вологість субстрату перед тепловою обробкою повинна бути такою, щоб при стиску в руці з'являлося тільки трохи вологи. Підготовлений субстрат поміщають у ємності. Ідеальними емностями для обробки субстрату і наступного вирощування сіі-таке є стійкі до ушкоджень і високої температури (до 135°С) поліпропіленові мішки з фільтрами. При відсутності фільтрів можна скористатися мішками з вставленими в горлечко ватяними пробками. Крім того, для обробки субстрату можна скористатися 3-х л. скляними банками, закритими фольгою. Але в цьому випадку субстрат після теплової обробки потрібно буде пересипати, одночасно інокулюючи міцелієм, у поліетиленові мішки зі вставленими в горлечко ватяними пробками.
У камері пастеризації передбачається теплоізольованна і паронепроникна підлога, стеля та стіни. У торці камери мають бути розташовані двері, через які відбувається завантаження емностей із субстратом. На висоті 40-50 см. від підлоги розміщують металеві чи дерев'яні ґрати, на які завантажують ємності, У стелі камери знаходиться клапан для усунення надлишкового тиску і відпрацьованого повітря. Верхня і нижня частини камери з'єднані термічно ізольованим повітроводом. У нижній його частині встановлено вентилятор, здатний перекачувати до 200 куб.м. повітря на 1 тонну субстрату в годину при тиску 100-200 мм. водяного стовпа. Пара подається від парогенератора. Надходження пари в камеру регулюється клапаном подачі пари. Після закладки субстрату встановлюються датчики температури по всій товщині субстрату. Пара з парогенератора надходить через клапан подачі пари і повітря, подавється вентилятором, або їхня суміш під тиском проходить через товщу субстрату і виходить через клапан надлишкового тиску і запірний клапан. Ємності із субстратом обробляють у камері при 100°С протягом 5 годин. Свіже повітря подається через бактерицидний фільтр. Після закінчення пастеризації ємності із субстратом прохолоджують до температури 25-28°С. Найбільш ефективним способом обробки субстрату для вирощування сіі-таке є стерилізація в автоклаві при 2 атмосферах протягом 1-ї години.
Посів міцелієм роблять у стерильних умовах. Норма посіву 5% від ваги субстрату. Якщо для обробки субстрату використовують скляні банки, то їхній вміст пересипають у поліетиленові (одноразові) мішечки ємністю 1-3 кг з одночасним внесенням посівного міцелію.
У приміщеннях, де йде обростання субстрату міцелієм, повинно бути темно і тепло. Найбільш сприятлива температура в мішку в межах 26 - 28°С и відносна вологість близько 70%. Для цього в приміщенні підтримують температуру 20-24°С. Обростання субстрату триває 10 - 20 діб, протягом яких необхідно підтримувати оптимальну температуру в мішку. Необхідно 1-2 рази на добу її контролювати, вставивши термометр усередину мішка. При підвищенні температури вище 28°С приміщення варто провітрити й охолодити. Міцелій сіі-таке гине при температурі 37°С. Міцелій буде розвиватися при більш низькій температурі (20-24 °С), однак при цьому буде потрібно більше часу на обростання. Субстрат вважається повністю оброслим, коли вже не видно тирсу. Потім на поверхні субстрату з'являються коричневі плями. На цій стадії субстрат перетворюється в щільний блок. Освітлення на цьому етапі культивування не потрібно. Про наявність бактеріального забруднення субстрату свідчить неприємний запах, виділення вологи; про наявність грибного забруднення - зелені, яскраво-жовтогарячі, чорні плями. В обох випадках ріст міцелію сіі-таке сповільнюється. Ємності з наявністю забруднення, особливо грибного, повинні бути відразу після виявлення винесені до окремого приміщення. Для стимуляції плодоутворення блоки звільняють від плівки і замочують на 24 години в холодній воді. Наступний етап культивування проводять у світлому вирощувальному приміщенні, де температура підтримується в межах 10-25°C. Блоки розташовують на стелажах вертикально, між ними залишають вільний простір для зручності догляду і збору врожаю.
Плодові тіла з'являються групами через 3-10 днів. Вологість у приміщенні повинна складати не менш 80-92% (атмосфера вологого осіннього лісу після дощу).
Важливим фактором на цьому етапі є освітлення. З появою зачатків плодових тіл необхідно створювати оптимальну освітленість. Вона повинна складати близько 100 - 300 люкс протягом 8-12 годин щодня (довжина хвилі 370-420 нм). Це відповідає нормальному денному освітленню. У підвалах чи сараях при відсутності чи недостатній кількості природного світла, для освітлення необхідно використовувати лампи денного світла, розміщуючи їх так, щоб світло рівномірно розподілялося, але не перегрівало поверхню пакетів. На недостатню освітленість гриби реагують витягуванням ніжки і зменшенням чи недорозвиненістю капелюшка.
Не слід розміщувати мішки на підлозі, тому що вуглекислий газ важчий повітря. Накопичуючись на підлозі й у кутах приміщення, він впливає на плодоношення, викликаючи появу плодових тіл неправильної форми. Варто активно вентилювати чи провітрювати приміщення (до 4 обсягів повітря в годину). На підвищений вміст вуглекислого газу гриби відповідають витягуванням ніжки. Часто в першу хвилю плодоношення з'являються ненормальні за формою плодові тіла. У наступних хвилях це явище зникає. Хвиля триває 1 -2 тижня. Врожайність сіі-таке складає 25-30% від ваги субстрату.
Плодові тіла сіі-таке для вживання в свіжому вигляді та для промислової переробки мають відповідати наступним стандартам. Плодові тіла мають бути свіжими, м'ясистими, чистими, сухими, або навпаки вологими, без стороннього запаху; м'якоть - білою, розмір шапки - не менше 4см, не більше 10см в діаметрі; довжина ніжки від зрізу до місця з'єднання з шапкою - не більше 4см. Плодові тіла сіі-таке добре зберігаються, транспортуються та не псуються за низьких температур.
Термін зберігання свіжих грибів від збору до переробки:
за температури +2 градуса - 5 діб;
за температури +2-10 градусів - 24 години;
за температури +10-14 градусів - 12 годин;
за температури +14-18 градусів - 6 годин.

вгору