Останнім часом почав зростати інтерес до екстенсивного вирощування гливи. Це, насамперед, пов'язано з бажанням ефективніше використовувати земельну ділянку на власній дачі. Використовуючи нескладну технологію Ви зможете "примусити" працювати найзатіненіші, здавалося б, непридатні ні для чого, земельні ділянки.

Підбір деревини
1.Проаналізуйте ситуацію на присадибній ділянці. Можливо, настав час замінити кілька плодових дерев, позбутися пня, що псує весь вигляд, але через свої розміри не може бути використаним. Навіть, якщо нічого цього нема під рукою - не біда, у лісництві Вам будуть раді продати певну кількість неділової деревини. Недоцільно використовувати ділову деревину для проведення інокуляції.
2.Як поживне середовище підійде деревина листяних порід, без явних ознак забруднення сторонніми грибами. Пам'ятайте! Чим товще буде поліно, тим довше й краще воно буде плодоносити. Увага! Не використовуйте хвойні породи дерев, смола, що в них міститься, затримує ріст та розвиток міцелія.
3.Деревина має бути свіжозрізана, як максимум взимку, інакше волога всередині поліна не дасть міцелію нормально розвиватися. Пам'ятайте: якщо Ви, все-таки, вирішили використовувати деревину кількарічної давнини, то, спочатку, її необхідно замочити протягом 2х-3х днів.
Підготовка деревини до інокуляції
4.Візьміть відібрану деревину, та розпиляйте її на поліна довжиною 30-40см. Поставте на газову плиту каструлю з водою. Доведіть воду докипіння та облийте приготоване поліно невеликими порціями.Увага! Під час роботи з окропом будьте обережні! Від якості проведення цієї операції залежить знищення грибної інфекції та паразитів з поверхні поліна.
5.Візьміть дриль, вставте в патрон свердло найбільшого діаметру та просвердліть від 5 до 20 дірок з обох торців та 5-10 по периметру полін.
Пам'ятайте: кількість отворів довільна і залежить від товщини обраного матеріалу. В принципі, цю операцію можна пропустити, але за умови її проведення освоєння деревини пройде набагато швидше та ефективніше, й надасть можливість міцелію розвиватися в усіх напрямках, особливо всередину.
Підбір та підготовка міцелію до посадки
6.Придбайте якісний посадковий матеріал. Пам'ятайте: можна використовувати будь-який, але краще більш стійкий до хвороб. 7.підготуйте його до інокуляції.
Інокуляція (посадка)
8.Виберіть місце для проведення посадки. Їм може стати ванна, веранда, кухня, або, якщо дозволяє погода, можна провести посадку на подвір'ї в захищеному від вітру місці. Обираючи місце для інокуляції, пам'ятайте, що на деревину не повинен потрапити пил та сміття. Спори конкурентів прилипають до пилу, добре розносяться вітром, а потрапивши до поживного середовища дуже швидко захоплюють вільну територію, перешкоджаючи, тим самим, росту міцелія гливи.
9.Поставте поліно на підставку та заповніть міцелієм отвори в торцях. Цю ж операцію слід повторити з отворами по периметру.На сам торець насипте міцелій шаром в одну зернину. Увага! Всі отвори з міцелєм слід щільно утрамбувати
10.Візьміть приготований поліетиленовий пакет необхідних розмірів, або шматок плівки, і накрийте їм торцеву частину поліна.
11.На відстані 3-7см. від зрізу перетягніть плівку шпагатом. Слідкуйте, щоб плівка щільно притискала міцелій до деревини.
12.Переверніть поліно іншим боком. Поліетилен не дасть міцелію розсипатись. Повторіть операцію 10 на цьому боці поліна.
Обростання інокульованої деревини
14.Існує кілька способів проведення обростання інокульованої деревини. Розглянемо кілька найпоширеніших способів.
15.Щойно інокульована деревина одразу висаджується на постійне місце в заздалегідь підготовлені ямки.
16.При застосуванні цього прийому на дно ями засипають невелику кількість тирси. Поверх цього шару вкладають шар міцелія, який притискають поліном.
17.Щоб птахи не склювали міцелій зверху поліна, та його не пересушило сонце, накрийте його дерев'яним кругом такого ж діаметру та зафіксуйте його цвяхом. Пам'ятайте! Даний спосіб можна застосовувати тільки за умови посадки весною. Це дасть міцелію можливість освоїти деревину, використовуючи погодні умови. Ще один спосіб полягає в наступному:інокульована деревина обростає в попередньо приготованій ямі. Цей спосіб теж використовують при проведенні інокуляції весною.
1.викопайте на невикористаній ділянці землі яму. Її глибина має бути на 20-30см більшою ніж сумарна висота 3-4 приготованих Вами полін. Ширина та довжина ями залежить від кількості приготовленої деревини.
2.Поставте в яму поліна одне на одне таким чином, щоб міцелій, насипаний на верхній торець одного поліна автоматично ставав міцелієм нижнього торця іншого поліна. Це дозволить зекономити недешевий посадковий матеріал.
3.Накрийте Вашу ростильню яким-небудь підручним матеріалом (дошки, лист заліза, шиферу), наступним шаром вкладіть солому (10-20см), а зверху насипте шар землі (20-30см).
4.В такому стані матеріал знаходиться до весни наступного року. Потім ростильня відкривається, матеріал висаджується на постійне місце, а яма готова прийняти наступну партію.
Щоб знехтувати впливом кліматичних факторів та провести підготовчі та посадочні роботи в зручний для Вас час, використовуйте найбільш надійний спосіб.
1.Візьміть інокульоване поліно і покладіть його в якому-небудь місці, куди не потрапляє пряме сонячне проміння, а температура не перевищує +28 градусів. Таким місцем може бути підвал, теплий сарай, комора і т.д. Пам'ятайте! Чим вищою буде температура, тим швидше інокульований матеріал буде освоєно. Якщо температура довгий час буде перевищувати +28 градусів, то міцелій може загинути. При зниженні температури до 0 градусів та нижче міцелій не загине, а перейде в стан спокою й чекатиме, доки не з'являться умови для росту та розвитку.
2.Через 2-4 місяці (залежно від температури) поліно буде повністю освоєне, можна буде помітити білий наліт на деревині.
3.Період з весни до осені вважається найбільш оптимальним для висадки деревини на постійне місце.
Вибір місця та проведення посадки
1.Як і всі інші гриби, глива не любить дії прямих сонячних променів. Тому вибирати місце для майбутньої грибниці слід з такого розрахунку, щоб воно було добре затінене, добре утримувало вологу та було захищене від протягів. Якщо в цьому місці росте трава, її не треба знищувати, її присутність створить необхідний клімат. Пам'ятайте: склад грунту не має принципового значення, земля лише виконує вологозберігаючу функцію.
2.На обраному місці викопайте ямки глибиною 5-10см, та висадіть в них приготовані поліна. Пофантазувавши, грибницям можна надати приємного вигляду.
Загорніть землю й щільно утрамбуйте. Зайву землю розподіліть по ділянці.
Догляд та збір врожаю
1.Екстенсивний метод вирощування гливи вигідний тим, що він не потребує особливих зусиль. Усі клопоти зводяться до періодичного поливу (1-2 рази на тиждень в осінній період), що дасть можливість отримати врожай навіть сухої осені.
2.За сприятливих умов (денна температура не перевищує +16-20 градусів, а нічна +6-12, вологість повітря до 80%) на Вашій плантації з'являться зародки плодових тіл (примордії). Вони нагадують зерна проса, що насипані маленькою купкою (зав'язь може налічувати до 100 зародків плодових тіл). Через 18-20 годин (залежно від погодних умов) - готові до збору грона гливи. Пам'ятайте: збирання врожаю починається коли верхні плодові тіла повністю розкриють свої краї.
3. Зривати треба все гроно одразу. Візьміть його двома руками та проверніть за годинниковою стрілкою. Пам'ятайте: Навіть, якщо не зовсім стиглі грона захоплять нічні заморозки, не поспішайте їх зривати, глива їх не боїться. Але, якщо вже почалася справжня зима, краще зібрати весь врожай. Заморожена глива не втратить своїх смакових якостей.
4.Довготривалої осені врожай можна збирати два, або три рази.
5.Не виключено, що наступного року, за сприятливих погодних умов, врожай можна буде збирати не лише восени, а й весною.

вгору